Гортензія (Гідрангія)
Рослина належить до родини гортензієвих (Hydrangeaceae). Рід налічує близько 80 видів. Його назва взята з грецької мови, що у перекладі означає "сумує за водою".
У домашніх умовах вирощують Гортензію Метеликовидну (Н. paniculate) і Гортензію Брейтшнайдера (Н. bretschneideri).
Гортензія відома своїми цілющими властивостями
Лікарське значення мають гортензія метельчаста (H. paniculata) і гортензія деревоподібна (H. arborescens). У китайській медицині використовують квітки, кору, коріння; вони містять алкалоїди, флавоніди, вуглеводи, каучук. Квітки та коріння застосовувало при малярії, ангінах, тонзилітах. Коріння та кора гортензії деревоподібної — діуретичний засіб. Рослину застосовують у гомеопатії.
Гідрангія являє собою багаторічний напівчагарник. З мочковидних коренів виростає 1-5 стебел. Листя темно-зелене, розташоване одне навпроти одного, подовгасто-овальне, загострене, по краях зубчасте. На них ясно виражені жилки, що надають листку опуклість. Суцвіття великі, кулясті, від 15 до 30 см у діаметрі, щиткоподібні, кистеподібні або схожі на парасольки, складаються із квіток, у яких замість пелюсток розрослі чашколисники білого, блакитного, рожевого, бузкового або червоного кольорів. Плід – багатонасінна коробочка.
Кущ гортензії, при вирощуванні в горщику, може мати від 1 до 7 великих ефектних суцвіть, розташованих над верхівковими листками пагонів; у відкритому ґрунті рослину можуть прикрашати до 100 і більше кулястих суцвіть. Чим менше на рослині суцвіть, тим крупніші будуть квіти і самі суцвіття. Забарвлення квіток гортензії легко змінити. Для цього перед цвітінням рослину поливають алюмінієвими квасцами з розрахунку 5 г на 1 л води. Тоді білі гортензії набудуть блакитного кольору, а рожеві – бузкового. При внесенні в субстрат солей заліза вони будуть мати синій колір. Обприскування починають із моменту появи бутонів і проводять 3-4 рази через 7-8 днів. Цвітіння — з весни до осені і узимку — залежно від методу культури гортензії.
Догляд за гортензією
Місце розташування. Гортензія — тіньовитривала рослина. Добре росте як у світлих, так і напівзатінених місцях. Найкраще підходять вікна східної і західної експозицій. Під час цвітіння гортензія погано переносить прямі сонячні промені, потребує притінення або розміщення на північних вікнах. На свіжому повітрі рослину розташовують або висаджують у півтіні.
Температура. Влітку рослину рекомендується виносити на свіже повітря, а горщик закопувати в землю в прохолодному місці; гортензія взимку скидає листя, тому може зимувати в темному місці при температурі 4-8 °C; наприкінці лютого її слід знову перенести в світле і тепле місце, де температура не повинна перевищувати 20 °C. При температурі вище 20 °C рослина скидає листя.
Більшість садових гортензій морозостійкі. Їх взимку обрізають або пригинають до землі, і вкривають ялиновими гілками. Під таким укриттям рослина гарно зимує. Якщо наземна частина гортензії замерзне, то її можна зрізати, і тоді рослина зацвіте в наступному році.
Полив. Під час росту гортензія випаровує багато води, при недостатньому поливі - швидко в`яне. Тому, гортензію з весни до осені слід рясно поливати м`якою вистояною водою кімнатної температури за умови гарного дренажу. В період спокою рослину поливають рідко, не допускаючи пересихання земляної грудки. Часті поливання взимку спричиняють загнивання коренів.
Вологість повітря. При температурі вище 16 °C рослину необхідно часто обприскувати. До моменту цвітіння обприскування припиняють, щоб вода не попадала на квітки і не викликала плямистість. У цей період для підвищення вологості найкраще горщик поставити на піддон з вологим гравієм.
Період спокою. Взимку гідрангія скидає листя і переходить у період спокою, який триває 60-75 днів. До лютого-березня її необхідно зберігати в сухих провітрюваних підвалах при температурі близько 4-8 °C, поливати зрідка; потім виставляють на сонячні вікна помірковано теплої кімнати.
Обрізка. Найбільш декоративний вигляд гортензія має в перший рік вирощування, у наступні - пагони в неї трохи викривляються, а квітки та суцвіття зменшуються. Гарне цвітіння можна одержати тільки при правильній обрізці. У період спокою, задовго до розпускання бруньок, рослину обов`язково підрізають, залишаючи на кожному пагоні по 2-3 міжвузля. Пагони рідкі, слабкі, що заважає повному видаленню. Обрізка підсилює утворення пагонів, що, у свою чергу, веде до посилення масовості цвітіння. Якщо весна була пізня після обрізки рослина може захворіти, а також не цвісти протягом всього року.
Підживлення. Після обрізки і до появи нових пагонів рослину не підгодовують. Коли відросли листочки та з`явилися бутони гортензії через кожні 2 тижні підгодовують сумішшю мінеральних добрив, і раз на місяць слабким розчином марганцевокислого калію (попереджає крихкість і підсилює міцність квіткових пагонів). Після цвітіння підживлення припиняють.
Якщо реакція ґрунту нейтральна, слабокисла чи лужна, листя гортензії уражаються хлорозом, що знижує декоративність рослин. Щоб відновити хлорофіл, раз на 2 тижні її поливають однопроцентним розчином залізного купоросу або розчином сірчанокислого заліза (2 г на 1 л води). Після 2-3 поливань листя набуває нормального зеленого забарвлення.
Без особливих додаткових витрат можна прискорити цвітіння гортензії гібереліном. Для цього рослину обприскують 0,01% розчином гібереліну двічі (кожні 8-10 днів) у період, коли суцвіття досягають 1,5-2 см у діаметрі. Поряд із прискоренням цвітіння значно підвищується декоративність гортензії: збільшується довжина квітконіжки кожної квітки та її діаметр, що, у свою чергу, збільшує діаметр суцвіття. Квітки розташовуються в суцвітті більш рихло, що надає рослині своєрідний декоративний вигляд. Висота рослин при обробці гібереліном у фазі росту бутону збільшується незначно.
Пересадка. Гортензію пересаджують щорічно навесні перед початком росту, використовуючи кожного разу горщик більшого розміру, ніж попередній. Для посадки гортензії найкраще придбати в магазині готовий кислий субстрат (наприклад, "Азалія"). Можна приготувати земляну суміш самим з дернової, листової, торф`яної землі і піску (2:1:1:0,5). Слід зазначити, що перегнійний ґрунт при культурі гортензій не застосовується, тому що він може спричинити захворювання хлорозом.
Розмноження. Гортензію (гідрангію) розмножують поділом кущів, нащадками, відводами, у селекції – насіннями, але найчастіше – пагонами.
Пагони заготовлюють із бічних або прикореневих пагонів рослини, встановлених на вигонці. Кращим терміном розмноження є кінець січня-лютий. Пагони, висаджені в цей період, до осені утворять кущ з малою кількістю гілок (3-4 пагона) з доспілими верхівковими бруньками. При більш пізньому висадженні пагонів (березень-квітень) виходять, як правило, одностеблові рослини. Пагони для черешків зрізують біля основи. Черешки повинні мати 2-3 міжвузля довжиною 7-8 см. Листові пластинки укорочують на третину або наполовину. Два нижні листки обов`язково відривають, зріз повинен бути прямий, нижче вузла на 3-4 мм. Черешки висаджують у ящик із субстратом піску, що складається із торфу (2:1).
Оптимальна температура для укорінення – 18-20 °C; вологість повітря – 70-80 %. У січні-лютому черешки не притіняють після посадки, у наступні місяці притінення від прямих сонячних променів обов`язкове. Накривати черешки склом не рекомендується, тому що вони можуть загнити. У перший тиждень їх обприскують по 3-4 рази на день, потім – 1-2 рази. Через 5-6 тижнів добре укорінені черешки із грудкою землі висаджують в 9-ти сантиметрові горщики. Після весняних заморозків гортензію висаджують із горщиків у відкритий ґрунт без порушення земляної грудки або прикопують разом з горщиком.
Шкідники. При недостатньому догляді на гортензії може з`явитися попелиця, тріпси, а при надмірно сухому повітрі рослина ушкоджується павутинним кліщем. Регулярно зволожуйте повітря в приміщенні, омивайте рослину теплою водою. При сильному зараженні обробіть актеліком (15 крапель на 1 л води). Через два тижні обробку повторіть.