Аглаонема (Aglaonema) - невеликі вічнозелені декоративно-листяні чагарники до 70 см заввишки із прямостоячими короткими м`ясистими стеблами. У деяких видів стовбур біля основи галузиться. Молоді рослини практично не мають помітного стебла, у дорослих утворюється коротке стебло, на якому зберігаються сліди підстав опалого листя. Листя шкірясті, довгасті або ланцетні, 12-15 см, зелені або з сріблясто-зеленими смугами і строкатими плямами, середня жилка втиснута, виступаюча з нижньої частини листка. Забарвлення листочків варіюється від виду та сорту.
Догляд за аглаонемою
Освітлення. Аглаонеми невимогливі до світла. Повністю зелені аглаонеми переносять слабке освітлення, але ряболисті форми потребують яскравого розсіяного світла. Аглаонеми не переносять прямих сонячних променів, які викликають опіки у листя.
Температура. Оптимальна температура для росту і розвитку 20-25 °C. Взимку температура не повинна опускатися нижче 16-18 °C, хоча можуть переносити короткочасне зниження до 10-12 °C. Бажано уникати різких перепадів температури і протягів, бо вони для аглаонеми згубні.
Вологість повітря. Аглаонема воліє високу вологість повітря. Влітку в жарку погоду необхідно обприскувати листя 1 раз на день. У холодні та похмурі дні обприскувати слід обережно. Для створення додаткової вологості повітря можна поставити горщик з рослиною на піддон з вологим керамзитом або галькою. При цьому дно горщика не повинно торкатися води. Необхідно регулярно протирати листя вологою ганчірочкою, очищаючи їх від пилу.
Полив. У вегетаційний період аглаонему поливають рясно, у міру підсихання верхнього шару ґрунту. В осінньо-зимовий період поливають регулярно, через день- два, після того як підсохне верхній шар субстрату. Для поливу беруть добре відстояну м`яку і теплу воду. Пересушування земляного кому, так само як і перезволоження (особливо в зимовий період), небезпечні для рослини.
Підживлення. У період активного росту аглаонему підгодовують рідким, що не містить вапна, мінеральним добривом 2 рази на місяць. До періоду спокою кількість добрив трохи скорочують, а в зимовий час не удобрюють взагалі.
Ґрунт. Субстрат повинен бути досить легкий, складають його з листової землі, торфу і піску (2:1:1) з додаванням товченого деревного вугілля.
Пересадка. Молоді рослини пересаджують щорічно, надалі - один раз на 3-5 років. Аглаонема добре росте, коли коріння її обмежені маленьким об`ємом горщика.
Розмноження. Аглаонема розмножується насінням, живцями і відділенням дочірніх рослин. Найбільш прості методи розмноження - поділ куща і відділення дочірніх рослин, які здійснюють в квітні-травні, при пересадці, відбираючи добре вкорінені пагони з 3-4 новими листочками.
Хвороби та шкідники. Найчастіше аглаонема уражається трипсами, щитівками, попелицею. Пошкоджені листки жовтіють, деформуються, засихають і опадають, при масовому зараженні рослина відстає у рості та гине. При високій температурі й сухості повітря рослину часто вражає червоний павутинний кліщ.
Регулярно оглядайте стебла та листя, адже саме там поселяються паразити. Промийте рослину під сильним струменем води, щитівок краще зняти ганчірочкою, промочену в спиртовому розчині. При сильному зараженні обробіть актеліком або фуфаноном (15-20 крапель на 1 л води). При масовій появі павутинного кліща обробіть рослину "Пегасом" або "Децисом".
З грибних захворювань поширені сіра гниль (гриби роду Botrytis) і плямистість листя. Заходи боротьби: від них позбуваються за допомогою фунгіцидних препаратів.
Можливі труднощі
- зморщене листя з коричневими кінчиками - занадто сухе повітря;
- скучене листя з коричневими краями - занадто холодне повітря або протяги;
- на листку біло-жовті плями - опік від прямих сонячних променів;
- уповільнений ріст рослини і бурі листя по краях - занадто жорстка і холодна вода.
Увага!!! Ягоди і сік аглаонеми можуть викликати подразнення слизової оболонки та шкіри. Після роботи з рослиною потрібно вимити руки з милом.